Ерік Рудий - ісландський вікінг норвезького походження

    Ерік Рудий (Ейрік Рауді, ісл. Eiríkur rauði, іноді його іменують Еріком Рудим Торвальдсоном від давньоскан. Eiríkr rauði Þorvaldsson; 950—1003) —першовідкривач Гренландії, ісландський вікінг норвезького  походження. Вважається першим європейцем, який заснував поселення в Ґренландії.

     Син Торвальда Асвальдсона і батько Лейфа Еріксона. Прізвисько «Рудий» отримав через колір волосся і бороди. За деякими версіями, ще до сина Лейфа відвідував побережжя Ньюфандленда.

   Під час правління Гаральда Прекрасноволосого Торвальд після вироку конунґового суду за скоєне ним вбивство разом з сім'єю був вигнаний з Норвегії і оселився в Ісландії. Ісландські землі в часи життя Еріка вже були зайняті. На одному з поєдинків за землю Ерік він убив людину, після чого ісландським судом був засудженим на вигнання на три роки років. Але є й інші свідчення, що він скоїв два вбивства — у першому випадку він убив сусіда, який не хотів повернути взятого в борг човна, в іншому — помстився за своїх рабів, яких скарав на смерть інший вікінг.

     У 982 році він зі своїми людьми відплив на захід. Нову землю він назвав Ґренландією. У 986 році, після відбуття терміну покарання-вигнання повернувся в Ісландію і почав переконувати місцевих жителів переселятися на нові землі. Згідно з сагами він спорудив 30 кораблів, взявши зі собою велику кількість людей, відплив назад. Але досягли острова лише 14 суден з 350 людьми. Там він заснував перше поселення на Ґренландії Ейстрінбіґґд, до 1003 року воно досягло кількості у 5 тисяч мешканців.

    За даними істориків, до кінця життя Еріка кількість поселенців в Ґренландії становила близько п'яти тисяч чоловік. А в 1004 році Лейф Еріксон (Лейф в перекладі — Щасливчик), син Еріка Рудого, досяг побережжя Північної Америки (за пів тисячоліття до Христофора Колумба). Лейф привіз до Ґренландії католицького священика, який охрестив острів. Ерік на відміну від своєї сім'ї ніколи не похрестився і продовжував бути язичником до самої смерті.